логопедія




тут за здичавілою стежиною

в вигинах дихальних шляхів

мабуть знайдеться місце для лютого

маленького лісного звіра

для дитинчат з вовчою пащею та заячою губою

яких логопедія не перетворює

в домашніх тварин




тут де ригання совенят

охоплює галявину де

пучки шерсті дохлих тварин повільно

розкладаючись утворюють ґрунт

набивають артикуляцію

і там де акустику наповнюють

пари мокрої шерсті ще живих

що одночасно мають запах жертви

і на видиху є приємним ароматом




тут в глибині носового лісу

знову і знову народжується

свистяче шипіння поміж дуплистих стволів

притуплене тріщання на опалому листі

на що у відповідь погрожуючи тремтить

нагорі крона







бур’ян  




безсоння та нарколепсія клаустрофобія і маніакальний період тремтіння в руках ком у горлі спазм язика 
безсоння та нарколепсія клаустрофобія і маніакальний кровоточиві ясна і сморід коріння пляма наліт на різцях 
зранку понос і під час запору бажання і запаморочення і нудота самотній голос зверху задуах і обмовка 
панічні напади обіцянка і і і і і панічні напади таласофобія заплаканий щопонеділка в змагальному басейні безсоння 
та нарколепсія клаустрофобія і маніакальне заїдання стресу занімілий мізинець уві сні нестача вітамінів біла пляма 
на згризеному нігті шум серця у вухах відлуння твого обігу прогноз на коробці курця зі стажем пухлина в попереку 
поступово проявляється грижа кіста за твоїми інстасторі і за найвідданішими підписниками випадає антидепресант 
на набережній крижане каміння і чистота поліклініки іпохондрія вже не самопочуття а поле бою все ж бурмочеш далі 
навіювання переносяться десятиріччя колоситься в тобі бур’ян           







Атлантида

1

Екватор




Незначна паніка, проте

вона стоїть у водах екватору.

Втрата так не вщухне, ані біль.

Чи можна заповнити зіяюче пам’ятне місце?

Немає амнезії, бо пам’ять тане

повільніше за верхівки айсбергів.

Без лінзи не побачиш видовищ:

бінокль, очі, але краще об’єктив,

за яким все розставлене там, де має починатись.

Проминають зірки прискореного запису, діджитальний дощ,

і кольорами ранкового шоу сходить одне й те саме сонце

над причалом, що все більше сповзає вліво.

Як місто може само по собі блукати?

І чи може, перш за все,

з’їхати на один будинок?

Пряма трансляція, сіті, що дихає, та суботня ніч

— бреше єдиний канал.




2

Елліс Айленд




“щось безформне, на межі невимовності,

щось, що називають завершенням або розривом,

або тріщиною” (Жорж Перек)




Стираються не класи, а лиш берегова лінія:

капсула водолаза подорожує з тими, кому

за катастрофою видно пагони екзотики.

Три зупинки, комбінований квиток, кільцевий маршрут,

сідаєш на баржі над Елліс Айленд.

Приїжджі з царини історії тут одразу

можуть подати заяву на отримання притулку.




3

Відкрита вода

 

Морю невідома корисливість народів,

воно знає лиш материки. Не порушує договору,

бо тільки для того приливи є прикордонними випадками, хто

не знає, що кожна берегова лінія тимчасова,

і є єдиний закон: примхливість танення.

Проте міг би і почати облаштовуватись,

якщо одного разу під ним змиється континент. Бо

поневіряння може тривати ціле життя, ні причалу, ні мілини,

ні зупинитися на застарілих решітках географічної сітки.

Щонайменше це можна було б відрити,

адже це не щось нове, скоріш забруднення.

Так і нерухливий стане кочівником,

а з потоку свавілля — експедиція.

Шукає нове ім’я для дрейфуючої батьківщини,

в той час як дрони-втікачі літають над водами.







Найчастіше набраний номер




Ховаюсь від дощу в телефонній будці.

На стінці висить плакат з десятьма заповідями,

а всередині з ранку до вечора стоїть старець.

Перед тим, як зайти, сприскує себе парфумом

як наче хтось би відчув його на тому кінці.

Уявляю, що він постійно дзвонить доньці,

бо йому не прийшла пенсія, не може сплатити рахунки,

хай зробить щось із цим або забере звідси!

Словом, сьогодні я займаю його місце,

гортаю книжку з телефонними номерами,

і він потім зранку буде дивитись на мене з подивом, бо не розуміє,

чому не пришла моя донька,

але радіє, що я перейняв його спосіб.




Адріапорт




Він хотів принаймні бачити берег моря,

відчути прилив на волосинках ніг.

Спостерігати полум’яний захід сонця на горизонті

і схід сонця літом зі вкритого мохом

пірсу на ніколи не баченому причалі,

за вічністю шпалер панельних будинків.

Йому набридли басейн, ліс, космічна гонка:

нехай його ім’я носить маяк, а не маленька планета.

Можна прокопати наскрізь континент.

Через інший тунель провести морську воду

через гори та кордони.

Не відкрити острів, а

побудувати його на камені,

і вписати його в старі мапи.

Ряд буйків між темпом руху та еміграцією

не зіпсує вид на бурхливе море.

Влада чехословацьких соціалістів —

паралельний поліс, на відстані гарматного пострілу

від чужого берега, в чужих водах.

Адріапорт на самому кінці світу.

Море за ним втікає у безкінечність.

 

З угорської переклала Вікторія Швачко