Щастя




Ми сіли перед телевізором,

щоб подивитися фільм,

про який газета з програмами

написала, що дуже багато

в ньому проллється крові,

і ми цьому зраділи

удвох, бо обоє любимо

фільми, в яких

дуже багато крові. Ти

заховала завжди холодні

ноги під мою сорочку,

поклала свої маленькі ступні

на мій теплий, товстий живіт,

отак ми дивилися цей фільм,

і ще їли фісташки.

Але вони швидко закінчились, і

приблизно за півгодини

ти поклала свою гарну,

висвітлену голівку на мої груди,

я трошки відкинувся,

обійняв тебе за плечі,

і заснув.




Зараз прокинувся,

бо фільм вже завершився,

я відсидів сідниці,

добряче затерпла нога,

і моє плече також

нестерпно заніміло,

не можу нахилити голову,

бо нема на що спертися,

на каналі крутять

якесь дешеве порно, 

а зараз вже глибока ніч.

Тягнуся за

пультом, але не можу дістати,

в мене є склянка коли,

з якої вже випарувались гази,

та й до неї не можу дотягнутись, бо

ти саме лежиш на мені,

 очі твої заплющені,

твій рот напіврозтулений,

і мою шию огортає

твій теплий подих.




Чи можу я жадати більшого?  





Ранок




чому зранку по спині пробігають пальці страху — 

чому ранок пронизує наскрізь панцир нашої гордості

гострою стрілою сумнівів — дзвонить будильник, сумні,

ранкові войовничі сурми, агов, вистрибує моя дорога́,

вдягає капці, з ведмедиками, швидко

вивільняється із моїх обіймів, вибігає попісяти —

чому зранку нам спадає на думку, що кохана жінка покине,

слухаючи з ліжка дзвінкі звуки нового дня,

у вухах ще лунає тиша далеких лугів, смерть, граючись,

прибирає з наших очей свої м’які витончені долоні —

ззовні дзюрчить вода, весело пищить мікрохвильовка,

стукаються одна об одну чашки та ложки, та от

одразу розчиняється какао-порошок у молоці, у воді

кружляють кава та листя чаю —

бо в такий час дорога́ п’є чотири різноманітні напої,

каву, сік, какао, імбирний чай,

ручки чашок боязливо закручуються навколо її пальців,

птах витягує шию, ближче до дзьоба —

притулись, притулись до мене, поцілуй мене, дорога́,

палко та холодно, солодко та гірко,

або просто проведи подушечками пальців по моїх вустах,

не можна, о, знаю я, в тебе немає не це часу —

в тебе немає не це часу, кицю, з ванни вже витікає вода,

тому ти біжиш до ванни, ретельно миєшся,

у такому порядку: обличчя, вуха, шия, руки, ноги, інтимна зона,

усе помила, і витерла, нанесла крем

для обличчя, для рук, проти зморшок і все інше,

і вже руками перебираєш сотню трусиків,

вдягаєш бюстгальтер, поправляєш в ньому груди,

пофарбовані пасма накручуєш від обличчя,

зараз ця спідниця, або ця, а як пасує до цього рожевий топ,

а як пуловер, блузка, а з хутряним коміром —

чому зранку душа більш оголена за тіло,

чому так тремтить, коли ранок виходить на берег,

де сонце, яке світило, вітер, що розвівав твою сукню

з перлинами снів на спині, чому так тремтить —

зараз черга колготів, нейлонові або сітка, ось питання,

це зараз не годиться до погоди, іншими ковзає око,

в тебе немає ані хвилинки, бо ще стільки справ,

треба нанести тіні на очі, фіолетові,

підкрутити вії, нафарбувати губи помадою,

каблучка, шпильки, модна гумка для волосся, сережки — 

ти моя єдина сліпуча коштовність, мила,

задля тебе я залишив землю, око,

задля тебе дійшов до долини, кульгаючи на дерев’яній нозі,

зараз копаю вглиб, відкрита скриня, та порожня —

немає ключів від авто, кричиш, мій ведмедику, куди я їх поклала,

чи ти не бачив — ходиш тук-тук знизу-згори,

дивишся сумку, яку брала вчора, і ту, що позавчора,

немає, немає ключів — це гарно звучить з твоїх вуст —

як же я ненавиджу твоїх колег з роботи щодня,

о, а як ненавиджу вдень кур’єра піци,

бо це для нього нафарбовані губи, а на ногах 

старанно вичищені французькі жіночі черевики,

бо ти для нього гарна, бо ти йому це все кажеш,

я живу поміж чотирьох стін — нарешті знайшовся ключ —

знайшовся нарешті, він був у тому ридикюлі, на місці, тільки

він був на самому дні, під двома телефонами —

я живу поміж чотирьох стін, куди не потрапляє сонце зранку,

ти — моя єдина коштовність, промінчик сонця, і —

серветки, чохол для окулярів, гаманець, права, гребінець,

швидко цілуєш, посміхаєшся мені і поспішаючи

йдеш — кавова гуща, залишки какао — це все, що залишилось по тобі,

ковток соку, кілька скручених листочків чаю