Дуже орел
Для суботи ми з дружиною купували червоне вино ígl vely – долина орла, вона не могла запам’ятати назву і постійно казала ígl very – дуже орел, коли вона зі мною розлучилася я перетворився на Прометея, якому, коли я б не пив червоного вина, дуже орел рве нутрощі.
Плити
Моя дружина була дуже маленькою мала малюсінький бюст і коли спала і спокійно дихала то ці горбики краще промацувалися аніж проглядалися настільки непомітними були настільки непомітними були як рух земних плит які мільйон років тому цілковито змінили світ
Чорні діри
В одній програмі розповідали що чорні діри це місця у всесвіті з такою сильною концентрацією матерії що її гравітація засмоктує усе включно з фотонами світла коли ми серед ночі поверталися з дружиною з гостей вона знімала спідницю і светр сідала на бильце крісла в червоній білизні і чорних панчохах і говорила розморено як кішка то я виключив світло тому що така концентрація краси засмоктує все включно з фотонами світла.
Сузір’я
У моєї дружини на животі було сім родимок розташованих у особливому порядку тепер коли я інколи не сплю вночі то з закинутою головою ходжу по району і дивлюся на це сузір’я.
Сліди
Витри горня казала мені моя дружина коли я ставив каву на стіл в квартирі залишаться сліди і справді залишаються сліди які утворюють карти кожен вечір я по них їжджу пальцем і зовсім не можу знайти цю давно загублену країну.
Евридіка
Думаю Лета не є дуже широкою рікою думаю вона не ширша від шраму між двома ліжками подружжя коли моя дружина ішла я жодного разу не оглянувся!
Метелик
Взимку ми вчили наших дітей робити відбитки на снігу дружина це називала метелики а я заперечував бо це називається ангелятко цього року я випадково побачив одне таке ангелятко і справді воно виглядає більше як метелик мертва голова.
Флейта
Коли моя дружина лежала на животі хребці виступали по її голій шкірі і виглядали як отвори на якійсь опущеній дудці на жодній флейті я не зміг взяти такий тон.
Робінзон
Бувало що ми з дружиною були дуже втомленими під кінець тижня і п’ятницю ми називали другом П’ятницею і вимовляли це так щоб було відчутно велике П тиждень після того як вона пішла я почав робити зарубки на віконній рамі але жоден човен з людожерами не приплив.
З циклу “Красива жінка” Красива жінка І на пошті в нашому місті працює красива жінка чоловіки чекають в довгій черзі бо раптом до них випадково доторкнеться її божий палець її губи мовчать таємницею листування Красива жінка ІІ На другому поверсі нашого дому живе красива жінка в суботу висить на пожежонебезпечних шнурах подружнього спокою постільна білизна на складці мокрих простирадл я щоразу прочитую її повільно висихаючі сни Красива жінка ІІІ на першу лавку церкви куди я ходжу сідає красива жінка що є поезія лиш бажання називати красу? з моменту коли почав писати вірші шукаю слово яке би стало її тілом Красива жінка IV в початковій школі Брана мов навчає красива жінка Називаю її Тетяною навіть якщо її звати Ева тому що вона сумна як російська пісня як Онєгін пряду поверхневу приємну розмову не здатний знову називати камені, яблуко і птаха як спершу Адам Красива жінка V в цукерні на площі продає красива жінка кавові торти достатньо м’які для срібних щипців з недільною кавою їм дотик індіанки так ніби цілую руки стомлених бразильських дівчат з давніх часів які закінчують точно в п‘ять Поїзди і так У поїзді Найкращі вірші пишу у поїздах - такі, в яких темно гуркочуть шпали. В яких скриплять колеса. В яких чути стогнання. Усі ті вірші про безнадійне кохання. Вечірній потяг до Челаковіц Це вечір облягаючих светрів вечір з лептопами на колінах й облич повернутих до світла рудого сонця. Це час вітру, що чеше волосся краєвиду. Помаранчева мить тиші перед чорничною хвилею тьми. Тут я сам. І ти тут непарна. Лиш так я тут є. Лиш так тут дихаю. Всі розминаються. Як і ми. Дорога до Брна З Флоренції як з порту випливає корабель під стягом SA. Коли перепливу Височину - вирину з глибокого лісу, позаду залишу Їглаву, де випив явського чаю, куріння проміняв за каву і білу шкіру горностая, проїду exit на Тржебіч, де манить співом аргонавтів сам Вітєзслав, давно уже мину, жовте судно, яке з’єднається з авто і перед Грандем виплюне мене Як Йонаша, вип’ю каву, і захищу ще Ніневію, а потім гордо зникну в натовпі. Аквапарк У аквапарку в Шпінддлерове-Млнині багато чужих дружин. якщо чужі - то дуже красиві у стегнах, боках і на рівні колін народжені з морської піни і вершків. По гірці вона прокатає груди грайливо що від жовтня аж до червня були як таємне сузір’я яке на обрії горить й покажеться лише на мить ближче до ранку. Ох ці прикраси неба Аквапарку й душа моя перетікає подивом і як казав Кант, коли ж уже в джакузі, мій маленький човник, зоряний засипле амарант І перш ніж проплисти через найвужчу щілину залию собі воском очі - не у піснях причина… Будь зі мною, Боже, у всьому доброму, бо вже мій човен встряв у бурю тут. Проведи їх через ущелину душів і мілиною роздягалень біля фенів і шафок з речима залиш в безпеці їх. Над Шпіндлем сутінки лягли власні зірки з собою принесли Тих декілька матусь, той мій гарем уже десь інде розкладають свій прилавок... McDonald Сьогодні лиш один мужик жорстоко середнього віку снідає теплим яйцем за сто крон у Маку На Мостецькій в Маку він - і гарні дівчата Снідає теплими яйцями. Дивиться. Нічого не хоче. Це саме час, щоб бути вдячним. Свято святої Маркети Серпик Твого плесна, покинутий в полі. Вже мене не підкосить. В пасі не заколе. Роки після краси. Роки в часі щетини. Посивіле волосся, до нього не замуркочеш. Поїзд Os 9423 Помаранчеве сонце над Прагою малює Тобі на обличчі м’який новий місяць Я чоловік несміливий ходжу під світом, згинаюсь під вагою знову її відпущу у безпечні болота. І все, що почула від мене затягнеш на дно як перстень у животі. Напевно розкажу Тобі все трохи пізніше. Коли інше сонце кригу розтопить. Вовки Криваві маки, вовки ранять поле. Серце впокорений, приручений пес. Нагодую його, присплю… Небо замахнулось палкою. Сонцесяйне поле то не чорний ліс. Тут нас вовки собі не дозволять. Ще сьогодні вони в нас живуть? Побачення біля Білої кеглі Давно я виріс з віку побачень. Розтовстів. Посивів. Зсохся. Не хочу більше чекати, скільки тих по баче нь на які чекав. Мінуси. І нуль Уже нецікаво до них готуватись, бути свіжим гейзером пахучих речень... Їй би потрібно було років п’ятнадцять прожити, щоб вона взагалі змогла їх зрозуміти. Не хочу бачити як розглядається по сторонах, як хоче бути десь не тут, як їй точно байдуже. Вона пішла, візьму три пива і малий фернет - чарку надії. Каміння Найкраще вино росте на камінні, дереться до води під бритвами шпату. З коріння до грона піднімається рана. Пий його, коли не знаєш, чи хочеться тобі ще жити... Зуб Мені сьогодні витягли четвертого зуба зі щелепи: зуб мудрості (старого дурня). Потрохи рахую, коли мене смерть зустріне. Коли мене буде менше, ніж пустки тієї. Осока Інколи всі слова перетворюються в повітря. Ніби вітер колише стебла очерету. У осоці і очереті стояти, Пане, залиште мене. Міклушська [площа в Празі] Що ти тут робиш, ангеле, без вуйка Мікулаша? Хто подарунки дітям принесе Й вкоротить чортам пристрасть? І як ти тут узявся? Хіба не мусиш бути за засвіченим вікном, де у ванілі квартира тоне, а в чаї Magic Moment? Що тут шукаєш біля пива в барі на Черняку? Бути тут годиться чорту, коли вона уже як з пращу… Не пий огидної десятки, сьогодні таки ж свято! Ну раз ти тут - давай по п’ятдесят За стрийкове здоров’я! Спокійно, брате, спокійно, я в порядку. Твоя дівчина усе з нею ясно. Але я їй про своє життя вірша сумного почитаю. Я краще піду. була то лажа, а ти догулюй. Я у чорта на списку, він усе коли-небудь зачитає… Чорт. Жодного ангела Божого. Щербень Я грубо мелений. Як щербень. Не стану я піском мандал. Білою стежкою через монастир, що вказуватиме шлях монахам, висипляться інші. Шар, струшений з взуття поміж хутром, брудом з камінням і половою, - це моя душа. Це я. Стрітення Господнє До темних кутів бічних кораблів чисті серця не ввійдуть. Але нам туди точно можна. Ми лоцмани після кораблетрощі, зостанемося тут з власною тьмою. У тих кутах біля сповідальниць міністрант уже не ходить… і ніхто тут не висповідає: Пекло з раєм тут поєдналося і ставлять свої заводи. По костелу шириться світло нерівномірне, непостійне Міністрант зі свічками збирається до овець у середу. А ми вчотирьох підтакнемо собі у своїй тьмі. Яблучко Коли вам під п’ятдесят сивих як ранні морози, тоді вона прийде у Ваш сад і скине з гілки додолу останнє яблуко бабиного літа. Тоді прийдуть дідугани… Ти сам їх розбудив. Рай від яблука легший. Звинувачую Звинувачую. Доношу. Звинувачую Твоє тісне плаття, в ньому краса в стократ більше буяє, Твоє плаття - коштовний футляр з небаченими скарбами. Сьогодні ні. Сьогодні ні - і більше ніколи. Я все Тобі даю через провину: свій живіт, сиву щетину, лисину… А твоя краса, за неї я Тебе Звинувачую! Тебе у будь-якій подобі. Оренда велосипедів у В’єстоніце Дівчино з оренди велосипедів, щодня даєш нам в оренду відстань. В Тобі чоловіки з давнини уздріли красу. Над згарищем стали потім мовчки; в передчутті усього жаху, який народжується з красою… Чи вивільнила Тебе рука з каменю, прекрасна Венеро? Галерея Осінь уже приховала дівочі ноги аж до п’ять: усе, або нічого. Я як музейник, прискіпливий, строгий мовчки обійшов усі роги і закрив експозиційні зали. На наступного місяця плануються виплати з сумних мес святою водою. Ван Гог знову не забрав гроші. Туманом бреде до вокзального бару де давно сидять Рубенс й Венера. Громадська сауна Ми всі вільні коли є чужинцями що після Твоїх грудей і колін? Бачу Тебе востаннє в житті… Ти була на кінчику ножа. Ввечері підкорю Тебе вином.. Ввечері тебе розчиню в шардоне, Твій образ, як і кожен. Хто з нами залишиться, а хто ні? Ввечері ти розчинишся у Шардоне, а ні, то винесу тебе назавжди. Розпрягання Вчора Господь Бог послав ангела до мене, щоб він сказав мені, що я розпряжений. всі інші справи виконає хтось інший. Зачарувати жінок по столі їм писати пальцем у вині, щодня виходити на бій за Твіттер, лайки як черешні збирати на коліна, і збирати ті, які вночі струсило вітром, бути любим, мати свої програми, писати 5 новин, спати 5 годин на день, а в голові тримати машину, що каже “Постійно іди, ти покликаний, Поете, іменем Божим” - як ярмо все з мене спало. Вже можу старіти. Помилятися. бути незручним. Одягнутися в плащ пана Нікого. Мій старенький плащ, що так добре пасує мені. Переклад Софії Челяк Редактура: Оксана Думанська
Переклад здійснено за підтримки Чеського центру в Києві Передрук матеріалів МАЧ 2020 можливий лише з дозволу перекладачів та організаторів МАЧ. Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.