Горор Щойно почалося, але вже кінець, характерів поразка жахлива, я не піду із ним під вінець, але ділити з ним я повинна. Внутрішній голос завжди загина: покриємо минуле вуаллю я замерзла і порожня, як наче тундра чи Заполяр'я покриє минуле нареченої фата чи може плащаниця Тоді чом обожнює вічно, я крижаний північний міраж це просто бажання ручне, яке я контролюю, він — відчуває сусід до світанку заглядає, ангельське світло і диявольський ідеал споглядає але як він би зайшов, то відчув, що вогонь розігріває ідею схильність до збереження спогадів: у мене в серці є банк спогадів тихо, як двох Тиранозаврів в парку, ми покинули один одного дзеркало в скирті сіна, успіх у бажанні більшого пізніше все, що залишається — це на світанку зустрітися раптово: як справи? Добре, знаєш, more or less, тільки твоє щастя стане горором або вічний квиток, що купується дешево, каша, що їсться холодною гарна історія для щоденника, буде важливою, шум задушений у штормі внутрішньому ти прийшов як тайфун, це для мене новий fun, що я йду в магазин за Молочним шляхом, ти приніс забагато зірок це все — гра в кішки-мишки, де я граю за кота, але я також знаходжу лазівку, то чого ти так бісишся? тюрма найкраща з тобою, але він хотів на все життя тебе не підозрюють, а я підозріла дозволь мені збрехати, що я не брехала! я б залишилася назавжди, якщо справа така... не така, але така ... у минулому я егоїстка, ти — нарцис, але ми ще не окрема людина що вдіють двоє душевно хворих з моїм примусовим коханням? кого б ти не любив, я хочу, щоб ти перевірив щоб називав пестливим ім’ям, а я твоє повне ім’я зможу забути колись, зможу забути колись ... Я лицемірно жертвую тобі, поки ти приносиш мені жертву, я погана як вигаданий псевдоаргумент про те, чому лікує алкоголь я перевтілююся або грішу безпосередньо для того, щоб у пеклі я могла жити з тобою після смерті Я б навчився вірити заради тебе, але я вже маю звичну віру, що моя мета ніколи не є доброю, через неї я розум втрачаю хотіла би смертельно поранити, проте не смерть саму я перехідний мотив, але не Wonder Woman. Я ламаю, і тільки так я не зламаюсь разом з нею, мене засудили до страти як половину ідей ти сам собі викопав яму, але я штовхну у неї... Відмова Вночі випав олов’яний дощ, туман обережно ковзає по ньому. Чайка б кинулась, але пластик, на вулиці вітер, ти відкинеш в сторону. Хто б там не скавчав, він справді голодний, голодна луна, голодне місто. Клацає батіг зими, у м’ясо впивається, в куртку, хай там що. Повільний рух, пробки, Дунай тече, лід рипить, До біса рипить, просто далеко тече, десь на крижину чекають. Утікаючи зараз, проникаючи тоді, балада готується, не готова наразі, видніються дві точки у темряві: два ока в міській дичині. Частина серця мерзла, коли він пішов, дивне світло, сповіщення про смог, з його голови вилетів від воріт код, щойно на них клацнув замок. Він знав заздалегідь, це ще раптово: зрізати ножицями зрощене життя з інших, бо вже траплялось щось подібне. “Я розумію, що зараз так для тебе краще, буде боліти, хоч я й чекати буду завжди, потім втішатимеш, наобіцяєш чогось. Це вже не може бути чистим й новим.” Утікаючи — вже ні, проникаючи — чому ні, балада готується, буде готова у спосіб такий, видніються дві точки у темряві: два ока в міській дичині. Чекала в іншому місці, іншого дня, іншого, інша кутова ванна, інша кухня, куди не ховайся, видніється сором, думає про різне, хоч і таємно. ,,Досягти цього зараз, отаким має бути, почуття, божевілля, і таке, Я занадто багато жертвувала, щоб зараз... та годі, я зараз дивлюся на тебе. Я жадаю того відчуття в животі, будь-чого, від чого, ну, здригнеться нарешті душа (вона ж досі є?), хай насправді поганим буде життя!” ,, Ой, не тормози, звісно, все буде, знімай футболку та й інше зніми, тому що те, що може зламатись, давно погане, рухатися далі, бо чекати не варто взагалі“ Втікаюче зітхання, проникаючої ночі, балада робиться, ще не готова наразі, видніються дві точки у темряві: два ока в міській дичині. Лежить вже футболка, лежить вже і друга, кінець, коли наповнилась ванна. “Так добре, що ти нарешті тут, скажи, який аргумент ...? Що відгукнулося?“ Контраргумент проти контрагументів не вдається, поки це не буде відтворено. Сором минає, минає й зима, рубця роз’ятрює загоєного. Лежить на ліжку, відчуженість страшна, чужі предмети, туди саме вміщуються, вирує всередину, це вже помітно, заморожує минуле зима. Пережите зима заморозила, і воно все розтане добре до весни. Хоч кутова ванна все ще не висохла, та контраргументи непевні. Утікаюча сірість, проникаюча отрута, балада готується, майже готова, видніються дві точки у темряві: два ока в міській дичині. Він уже міг повернутися тим шляхом, що й весна, кроком повільним, наче той, у кого волосся з вина, простіше робити усе п’яним. “Можливо, ти зараз задоволена, сміюся, та не думай, що добре було більшість ти ще зможеш компенсувати, попроси мене стати труною твоєю! Ти застряг біля воріт, тож код був моїм щасливим номером. Я так сподівалась, що ти згадаєш! Що я іноді являюсь тобі в думках...” Проникаючи одного разу, утікаючий примус, балада готується, остаточно готова, видніються дві точки у темряві: два ока в міській дичині. Прага Я могла народитися в Празі, та народилася не там. Зараз, мабуть, поясню детально. У Празі назавжди паркуються на довгих площах нічийні машини. Завжди полудень і часто холодно. У Празі лебеді пахнуть цукром, і хлюпочуться по коліно в історичному бруді. Моя мати провела там півтора року, там вони зустрілися із моїм батьком. Звичайно, вони вже знали один одного, поїхали разом. Також разом приїхали; ми всі припускаємось помилок але іноді й помилки також породжують помилки, і стільки помилок просто не можна більше припускатися. Якщо моя мати плаче над віршем, то вірш або про плинність часу, або про саму неї. Я не народилася в Празі, але з точки зору результату це насправді не має значення. Тендітний стручковий перець Зараз ми там, де зупинились Повернемось пізніше. Доти — деінде починаємо усе знову; невинна маленька гра з нашим часом. Ми знаємо, що використовуємо своє обличчя. Стелись, стелись рушничку, чи моя людинонька! Наш менталітет — прояв, і ми навмисне поспішили. Тепер вони будуть зловтішатись і заспокоювати. І нам доведеться поплакати, якщо вони заспокоюють. Ми йдемо на концерт, просто щоб сходити; великий натовп і гучна музика. Запхаємо носи один одного в сірі будні один одного: “Бачиш, тобі також від цього не стало краще, хоча ти пішов на лікаря“. Звичайно, ми знатимемо кращі аргументи, ніж цей. Навіть ми просто розвиваємося. Ми роздивляємось своє відображення, поки наша гордість чекає назовні. Ми б поклонилися будь-кому, хто більш ексгібіціоністський ніж ми, так, більш ексгібіціоністський! Куди б ми не пішли — це наш шлях, його і притримуємось. Ми вміємо добре прив’язуватись, а ображатися — ще краще. Ось так проживаємо молодість. І якщо ми її переживемо, то все одно продовжимо, бо якщо ми зупинимось, вони здогадаються про наш вік. У нас є ще кілька дрібниць, які потрібно врахувати. Ми хотіли справжнього Того самого, але ми живемо в покірних шлюбах роками: Хороший шлюб залишає шезлонги на вулиці під дощем, поганий шлюб заносить їх. Ми завжди йшли туди, куди обов’язково одного разу дійдемо. Ми подорожували, мерзли і разом довго думали, що і як. Вже не холодно, але ми й надалі мерзнемо. Рішення? А, звісно. Ми соромимось один одного, один без одного — ніхто. Ми виховували один одного, звинувачували один одного, як ми можемо зараз бути один проти одного? Ми сидимо як дрібний перець у розгорненому стручку. Ми б розсипались. Не можемо. Любов — це не диво-зброя, ані отрута. Ми теж обожнювали б, якби того хотіли. Останні 15 вдихів перед повним удушшям 15. ... Кажуть, що насувається глобальне потепління, а ще — період льодовиковий... Але я думаю, що настане новий потоп, який зараз для нас поки таємний. Як покоління Y, слова не починаються з вас, і чекати вже немає сил, але тепер нарешті настав час: ти сам став ноїв будь-ким! Твоя напів мертва голова легенько вкрили рядном, але, на жаль, те, що ти спростував би своєю смертю, є незаперечним ... 14. … Був момент еволюції, коли людина вже була досконалою. З того моменту щодня лиш погіршується, як коли в твого замка, побудованого з лайна, вже вже двічі готова половина, і чим більше ти її виправляєш, тим гіршою вона буде. Гордість здебільшого засуджують упереджено, і сьогодні ми хвалимо один одного за дві щоки, тому що одна з щік все одно відвалиться в процесі... 13. … Нерівний паралелограм Угорщини: Якщо шукаєш щось паранормальне, знайдеш тут і виміряєш в пара-лело-грамах, але ця країна завжди підкуповує мене за кілограм, Хоч моє перебування тут забирає багато часу, а годинник дуже тикає, Знаю точно, якщо я виїду за межі країни, Я або забіжу вчасно, або бігтиму назад у часі ... 12. ... Угорщина — горокракс з крихт твоєї душі, Протягом усієї історії де кусаєш, де штовхаєш. Я не можу рухатись своїм континентом, Тому що до нього мене прив’язують спогади. Це я, в кого туга за батьківщиною буде нестерпною за її межами, Це я — най-най більший боягуз за батьківщиною, Хто бореться, щоб не стати мурашкою закордоном, Тому що дуже важливо, чи ти тут вдома ... 11. … Тут ситуація подібна до кота Шредінгера; смердючий і пом’ятий. Такий кіт, якому краще б бути теркою для сиру. Та все ж правильне спілкування розчулює — таке невербальне — якщо ви добродушно обговорюєте, у той час як розстрілюють наскрізь ... 10. … Музика майбутнього — техно-хіпстер-дабстеп, витримаєш, га? Ми більше не будемо його нарізати, а чикати. Роман в листах тепер роман в чатах (або тачка), що “Я пишу, готово” — ну оце моя арс поетика ... 9. … Скажи, коли твій поїзд поїде, скажи, якщо ти продаєш своє місто скажіть, якщо зрозумієш, мій суттєвий аргумент там дивовижно, але тут... 8. Скажи, коли твій поїзд поїде, скажи, якщо ти продаєш своє місто скажіть, якщо зрозумієш, мій суттєвий аргумент там дивовижно, але тут гівно ... ПОГАНО Якщо вже людина: просить свою зарплату цигарками, і трясе сивими дредами, і лише заперечуючи жестикулює, і живщасливо, але лише допоки ... 7. … Допоки лиш можеш житищасливо без цього жиливонищасливопоки-дива ... 6. ... але я хочу народити дитину тут, щоб мої онук також знав угорську. Щоб заборонити йому Унікум завтра, навіть якщо сьогодні вчиться. Щоб вродливих угорських дівчат, найкрасивіших з усіх, його фантазія хоч голими малювала, Щоб його прикладом для наслідування могли стати Немечек чи Бока... 5. ... я хочу народити дитину тут, щоб якщо вона стане видатним! митцем, її не могла зіпсувати світова слава, щоб не довелося стикатися з незручностями через популярність, які навіть я б не витримала, в той же час вона навчиться боротися і рости під тиском, як пальма ... 4. … Тут людина людині вовк. Тут вовк вовкові людина. Тут людина вовкові вовкулака. Вовкулаці хвіст не кину у вовчу яму... 3. … Нам і так добре, як у казці, що добро все одно виграє, максимум кілька життів потому, тому що зараз кожен трохи страшно кожному: це пасивне самогубство дракона десятьма мільйонами голів... 2. … Кожне гідне болото утворилось з озера, будь плоттю і кров’ю автокорекція, кожне гідне болото утворилось з озера, будь плоттю і кров’ю автокорекція, кожне гідне болото утворилось з озера, будь ти плоттю, кров’ю, авто, коректним... 1. ... Слем про стереотипи - Привіт, я дивився твої відео про слеми, і вони круті! Як для дівчини! - Привіт, "як для дівчини" трохи зачепило. - Слухай, я вважаю, що в цьому жанрі рідкість якщо дівчина чи жінка змогли наблизитися до рівня еліти, яку вважають професіоналами цього жанру. - Еее, дяк? - Не ображайся зараз! Ах, жінки, постійно ображаються ... - Я не образилась. - То ти не жінка? Ха-ха, це був просто жарт. - Ржу не можу зупинитись. - Слухай, я написав слем, прочитаєш? Я би надіслав його Саїду, але боюся, що він занадто зайнятий, щоб відповісти. - Скинь мені. - Або, дивись, якщо я надішлю тобі, то скинеш йому і скажеш кілька добрих слів про мене? - Про тебе? - Ну не про тебе ж. Не про мене. Ну але я... ? Я жінка, це майже точно наприклад, тому що паркуватись та й їздити не можу, але і це не вважливо, тому що я все одно до машини не дійду, тобто я провалюсь задовго до того, як їздити почну. Як жінка, я або гарна, або розумна, іншого нема, але, можливо, я скоріш за все розумна, тому що не блондинка, тож у мене є мозок, тільки, так як я дівчина, менший. А ще я висока: сто відсотків важко знайти хлопця оскільки у вільний від моделінгу час граю в баскетбол і закидую ледь не всіх, хто мені не потрібен. Легше знайти хлопця, будучи відомою, добре, що я ще слемлю! Слемлю, зрозумій: завжди, всюди запихую себе в рота людей. То ти отакий філолог? Як я це виношу? Ааа, я навчаюсь на психологічному. А, то в мене як мінімум є borderine, але, можливо, я трохи шизофренічка. Ще я угорка, це точно, тобто проти ЄС, прихильниця йобіків, фашистка! Немає такого мирного маршу, який й би я могла спокійно пропустити. Жила в Німеччині, ууу, ТОЧНО ФАШИСТКА, справжній нацик! А ще. Думаю, тобто я єврейка. Cogito, ergo єврей sum. Живу в районі Уйліпот, тобто я єврейка. Ходила до гімназії імені Радноті, тобто я єврейка! Я люблю флодні, човлент, кошерну свинину... тобто я товста. Ну і плюс єврейка, тому я багата і ніс великий. Та це неправда, дивіться: в мене немає багато грошей! Мене похрестили в греко-католицькій церкві, і це мене вбило, бо ПРАВДА католики — це асексуали і педофіли, греки — геї та лесбіянки, тощо ж до біса зі мною?! Мої очі — чорні, волосся майже кучеряве, ще й рот такий такий великий... підозріііло, тоді можливо я чорна? Чи я можу насправді бути високою, чорношкірою, католичкою, баскетболісткою, латентною лесбійкою, єврейською слемеркою? - Ой, годі вже, ти просто так привертаєш до себе увагу, хоча я думаю, що ти мабуть не така, як інші дівчата. - Ну, я дуже сподіваюся, що я нічим не відрізняюсь від інших. - Ну короче, якщо ти не зрозуміла, раніше я намагався запросити тебе на побачення. - Я зрозуміла. - Гаразд, а то я вже злякався, тоді завтра о п'ятій на Бласі? З угорської перекладала Швачко Вікторія Редактура: Оксана Думанська Передрук матеріалів МАЧ 2020 можливий лише з дозволу перекладачів та організаторів МАЧ. Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.