Горор Щойно почалося, але вже кінець, характерів поразка жахлива, я не піду із ним під вінець, але ділити з ним я повинна. Внутрішній голос завжди загина: покриємо минуле вуаллю я замерзла і порожня, як наче тундра чи Заполяр’я покриє минуле нареченої фата чи може плащаниця Тоді чом обожнює вічно, я крижаний північний міраж це простоЧитати далі…>>

  Hángérien! Hálfprájz! Щось про те, як воно бути угорцем у минулі часи (що навіяло) Я пишу весною 2020 року, в той час коли відбуваються такі трагічні події, яких, принаймні в Європі ніхто не бачив. Окрам найстрарших людей.  Ми живемо під час епідемії, ому наслідки того, що може статитися з нами та нашими нащадками непередбачувано.Читати далі…>>

  Перше в житті оповідання я написав про Гумбабу. А точніше про Гуваву. Називалось воно – «Диктатура жаху Гувави». Гумбаба – це новоассирійський, а Гувава – це древньовавілонський та хетський варіант назви. Я дізнався про це із серйозної і корисної книги, яку видали саме того часу. У цій книзі можна прочитати детальні пояснення до епосуЧитати далі…>>

СТУДЕНТИ БІЛЯ ПАМ*ЯТНИКА БУДДІ Навіщо людям вчитись взагалі Якщо вони вважають, що все знають. Але знання їх завжди замалі.  Усе що є, за гроші зрозумієш І як отримаєш забудеш Тож вивчити всього ти точно не зумієш. Навіщо ти розумний, навіщо ти знавець, Як думаєш про все, одне й те саме. Тож вивчити усе тобі ніякихЧитати далі…>>

Потомство розумних риб  З усього найбільше  запам’ятався сніг. Як ми повзли попід карнизом І бачили нескінченну білизну, Коли на нас напали солдати. У мене було трохи часу, Щоб покласти сестру в комору. І поки ми там переховувались,  боялися навіть дихати. Це ніби йти з ножем проти гвинтівки, Я боялась дуже, Аби вони не досягли моїхЧитати далі…>>

Передумови (с. 11) Твої передумови до успішного майбутнього уважно вивчають. Вони проходять багатьма оглядами, тебе ставлять перед очима фахової комісії майстрів, спереду, ззаду, знизу, лежачи на землі, стоячи на одній нозі, вивчають твої копитця, чи правильної форми вони виросли і чи матимуть перед публікою достатньо естетичний вигляд, майстри виламують твої ноги у різні боки, щобЧитати далі…>>

1. У Братиславі немає метро. Однак не можна сказати, що у місці немає жодного прохолодного місця. Спускаюсь. Вдень була злива, вода ще досі стікає сходами. Якби там було метро, то це була б центральна станція, поїзди б їздили у всіх напрямках. Однак зараз це лише складний підземний перехід. Чути, як місцеві студенти святкують день народженняЧитати далі…>>

20:12 Ігорю Фіцові Залишаємо залізничний вокзал після зустрічі всього лиш сорок років після магістратури, Кромержиж але я більш пов’язаний з юдаїзмом аніж з ветеринарством чи поезією. Час від часу все ще пишу професору чеської мови, до серпневої окупації, доїжджаючим до Віоли, тим хто не зрозумів Máj, не закінчить навчання, погрожував! Я зрозумів? За коров’ячим задомЧитати далі…>>

Цинія   Тіло йде, але вже немає часу на прибуття. Коли об’єднуються матерія з матерією, тіло з видимим світом, добігає кінця швидкоплинний, вимогливий час. Це тіло вже не може прибути. І все ж усі захоплюються: її мати прибула до свого нового будинку у віці шістдесяти семи років. Дитина заохочувала її та допомагала, хоч вона неЧитати далі…>>

Парасолька Увечері товариші “радянські” повинні були поїхати в Ужгород ночувати, а чехословаки мали би відбути ніч у салоні автомобіля, на якому вони приїхали. Мене посадили у будку, що стоїть на прикордонному пості.  І я не був здивований тим, коли побачив свого давнього приятеля, який прийшов побачитись зі мною у досить таки пізній час. У насЧитати далі…>>